Кольоровий ранок... Вировец Лариса

 
Оригінал:
               
               
Крізь вікна маршрутки скануючи
вулиць
ранкове безладдя, впиваюсь очима
в рожеве гілля, що нарешті позбулось
колапсу –
і гнізда гойдає грачині.

В зелені газони насипались бризки
яскравих кульбабок. Мов кадмій із пензля
зронив їх, виходячи з творчої кризи,
свавільний митець...
Смітники затрапезні –

майданчики зльотні поліетиленних
прозоро-зелених і блідо-червоних
папуг навіжених, що шабаш шалений
здіймають нахабно (таке вже єство їх)...

Крізь шурхіт асфальту і несмак реклами,
крізь місто байдуже – неначе крізь стіну –
я, наче за щастям
своїм безталанним,
на крильцях тендітних задумливо лину....


Переклад з української Світлани Груздєвої:


сквозь окна маршрутки сканируя улиц
сплошной беспорядок – неубранный ужин,
не чту я прохожих встревоженный улей –
впиваюсь глазами лишь в розовость кружев
изысканных веток, что, выйдя из комы,
грачиные гнезда привычно качают,
и в зелень газонов, где желтые гномы
сиянием ярким на взгляд отвечают:
повсюду в траве одуванчиков стразы!
не кадмий ли с кисти художника брызнул,
когда второпях, но однако не сразу,
из кризиса выйдя, эскиз за эскизом
расцвечивал город?
а что там за взлетных
полос круговерть? Завивается кокон
из бледно-окрашенных, странно бесплотных
шальных попугаев, комков из волокон...

...нахальный их шабаш, рекламные кланы,
асфальтовый шум... сквозь жару, как в июле,
я, будто за счастьем своим бесталанным,
на крыльях прозрачных – лечу ли, плыву ли...

2005 год