Страсна пятниця. Поема

Страсна п’ятниця
Поема

1
Я тілом не здійнявсь
але
пропала втома
але є слід –
що в Страсну п’ятницю
читомо

І так
одверто стає ясно
що душі линуть
через м’ясо...
і пробираються
крізь муки –
бо простягають
з серця
руки!!
і пробираються
крізь хмари
бо світ
ніби примарний...
а дух летить!
він дух
прекрасний!!

Як Син у Небі.
Як це знаю?
як синь.
Й аж ця краса –
над краєм...

2
що в Страсну п’ятницю
читомо...
я як відсліджую
бо вже слова мої
цвітуть
не там
чи тут
а там
і там і тут

3

Нехай в сонця
ввіходять далі голубі
як з серця і руками
не вітав
ніхто –
то цвіти всі – Тобі!!..

Бо на землі мене
майже нема!! –
дак я б там й задубів!..

Й тому любов моя –
Тобі!!!

Але
до храму
йду ногами,
не зовсім відаючи,
що із нами.

Коханий люд
і затверезився б
й загоробів!!

Й одкрилося б –
і святі вийшли
із гробів.

Так смерть люблять!
трипільські всі...
а тут люблю я Слово...
повік віків!

4
лишивсь Шевченко на горбі...
в Цей День –
великий не тримає...
бо я любов – Тобі
бо я любов – к Тобі –
це Ти мене
в Любові маєш!!
хай...

світ мені по ребрах – грає...
в Любові

Бо бачиш на землі загати...
чим їх перемагать!
чим – їх – перемагати
якщо словами не змагати!
за що й не перестануть
нас шмагати??
...мені б цю
Білу квітку
раю!
а я насліджую... а я –
аж розриваюсь!
ще й душу розривають...
бо може десь й на небо
підіймають –
хто тіло
менш питоме
має!..

да я вподібнююсь!
по-різному слова
цвітуть...
не там  – чи тут
а там
а там –
і тут!!

щож?
хай серця по квітах –
пробігають
щож...  пахнуть квіти
то й серця виймають
а квіти ж у гроби кладуть.
Квіти на світ весь покладуть!!!
в Страсну –
і Небо в глибину
за квіти дбає!!
Квіти з любові – і ростуть,
Твоя Любов – безкрая!!!..

14.04.2017, Страсна п’ятниця,
служба «Винос плащаниці...», такого ще не було