Клiнiчна смерть

Інсульт  помітно  відступав:
З’явилась  жвавість,  чиста  мова,
Рухливість  у  обох  руках,
Життєво  кращі  стали  ноги.

Зранку  поїла  й  похлинулась,
В  трахею  їжа  їй  попала,
Все  тіло  кашлем  струсонуло
І  серце  битись  перестало…

Клінічна  смерть.  Душа  безсмертна
Не  кинула  ще  тлінне  тіло,
А  по  трубі  вже  мчиться  безвість, 
Яку  втримати  тут  не  сила.

Серце  мовчить,  немає  пульсу,
Мізки  до  космосу  злітають,
А  лікарі  шукають  шанси,
Знання  і  вміння  закликають.

Удар,  укол,  масаж  жаданий
У  тілі  душу  замикають,
Клінічна  смерть  -  ще  не  останнє
І  знов  її  в  життя  вертають!

Та  стан  середній  став  важким,
Пішла  динаміка  від’ємна.
А  було  стільки  вже  надій,
Та  стало  все  хитке  й  непевне.

Чому  так  давляться  старі,
Невже  того,  що  хочуть  жити,
Й  ще  щоб  ходити  по  землі
Повинні  часом  їсти  й  пити?!
      25.03. 2017р., Київ