Смутная муза літа в самотині,
Зникли літа молоді,
Де ти поет мій улюблений нині,
Сумно, так сумно мені.
Лаври зів*яли, я їх назбирала,
Часом ходила в поля,
О як би я про отеє дізнала,
Де тебе поховала земля.
Тихо, на голій стіні гра свічадо,
Вогники кидая в темряву крізь,
Ось де метелик тому ж бо так радо,
Чекай но метелик, у вогнище не лізь.
Скоро поверне поет до хатини,
З музою щоби блукать в самотині,
І написати найкращі вірши,
Ті що зачеплять струни души.
Смутная муза л та в самотин
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117051204480
Свидетельство о публикации №117051204480
Рецензии