Як кому жити й коли помирати
Відомо лиш Богу одному.
Жити, радіти, хворіти, конати –
Це можна відчути самому.
Сонце ранкове день починає,
Народженням рік завершає,
Зоря надвечірняя ніччю вкриває,
Натруджене все спочиває.
Небо й хмарки, місяць й зірки,
Дощі і вітри та морози -
Відчуваємо, бачимо доки живі,
Померлим лиш капають сльози.
Життя не кінчається, далі триває,
Початок й кінець - лаконічні:
Одні народжуються, інші помирають,
Смерть - лише сон, але вічний.
10.02. 2017р., Київ
Вiчний сон
© Copyright: Григорий Божок, 2017
Свидетельство о публикации №117051204286
Свидетельство о публикации №117051204286
Рецензии