Злине подзвін за кимось...
Відійшов він: родивсь... мов прокинувсь.
Зірочки, зірочки, так на небі
багато-багато!
Зірну пісню співати і зірно мовчати...
Підняли, розп’яли аж під небом –
за слово.
Сатан ставив із Богом про мене
як про Іова.
Зірочки, зірочки, так на небі
багато, багато!
З середин Світло – із Розп’ятого світу
до менш розп’ятого
квіти довжаться в губи
зорі довжаться в губи
серця довжаться –
хто нас полюбить
Зірочки і серця!
так на Небі багато!
Нас бо любить – усіх – Всепочаток...
Злине подзв н за кимось...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117051109850
Свидетельство о публикации №117051109850
Рецензии