Я нiколи не мав човна
Навіть весел не мав ніколи.
На чужих човнах... Мимоволі...
Без човна – не моя вина.
Того разу я веслував
на чужому човні сумлінно.
На дівочі твої коліна
не дивився. Не споглядав.
Та і ти не дивилась, ні,
у мої небайдужі очі.
Але раптом сказала: «Хочу
ще кататися на човні...».
Що з того, що він був чужим,
човен той, із веслом щербатим?
Все життя би тебе катати,
як навпроти отак сидим.
Хвилі котяться, човен йде.
Наче дивляться вбік обоє.
А такі вже рідненькі двоє,
що і човен чужий – пусте...
Свидетельство о публикации №117051107598