Раптом я зрозумів, що я – стримуюсь
бути просто ніжним і просто щасливим.
Дозволяю щастя собі – лиш римами,
Хоч і часто сміятися маю сили.
І надмірно легко мене ототожнюють
із героєм віршів – палким і ліричним.
Він розкутий – всіх на світі жінок обожнює,
і для нього ніжність обіймів – звичка.
А для чого стриманість, як життя спливає
так невпинно, що часу згадати бракує
це забуте слово, здається, "кохаю"...
А слово – хороше. Мені – смакує...
Раптом я зрозумiв, що я - стримуюсь
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117051104652
Свидетельство о публикации №117051104652
Рецензии