Загубилось життя в безкінечнім просторі,
Закрутилось у вихорі втомлених днів,
Наче той корабель у блакитному морі –
Взяв свій курс – і життям у безмежність поплив.
Затуманиться сонце в далекій блакиті
Ще не раз і не два на твоєму шляху,
Але знай, що життєві дороги відкриті
Всі для тебе, а ти обери лиш одну.
І тоді до мети ти іди без вагання,
У любові живи і добро лиш твори.
В нагороду тобі за усі ці старання
Враз відкриються Богом найвищі світи.
***
© Copyright: Руслана Мандрищук, 2017
Свидетельство о публикации №117051111537
Свидетельство о публикации №117051111537
Рецензии
