Нина Плаксина. Жива земля и памятью живёт

«ЖИВА ЗЕМЛЯ И ПАМЯТЬЮ ЖИВЁТ»
Нина Плаксина
http://www.stihi.ru/2012/05/01/58 , http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina


                Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов


=====================================  Нина Плаксина
=====================================  ЖИВА ЗЕМЛЯ И ПАМЯТЬЮ ЖИВЁТ

=====================================  Словно желая ветками обнять,
=====================================  Сирень росой плеснула на ресницы
=====================================  Фронтовику  у Вечного огня –
=====================================  Она кропила грозные страницы.

=====================================  Она смывала в этом взгляде грусть,
=====================================  Что тишиною у мемориалов
=====================================  Взлетает лепестками крови алой,
=====================================  Горячей болью разрывает грудь.

=====================================  Ту боль запеленала тишина,
=====================================  Застывшая в степи у обелисков,
=====================================  В цветах бессмертников и тамарисков,
=====================================  Где смерчем над землёй прошла война.

=====================================  Печали, боли памятный поток
=====================================  Нарушил жаворонок нежной трелью.
=====================================  Солдат увидел солнечный цветок –
=====================================  Улыбку матери над колыбелью.

=====================================  Жива земля и памятью живёт,
=====================================  Трудом, заботой заживляя раны.
=====================================  Спасибо ВАМ, РОДНЫЕ  ВЕТЕРАНЫ,
=====================================  Вас любит, помнит трудовой народ.

=====================================  http://www.stihi.ru/2012/05/01/58



==========================
Жива земля і пам’яттю живе
===============================
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

Мов обіймаючи, щоб стерти біль земну,
Бузок плеснув на кожну з вій росинку
Фронтовику близь Вічного вогню.. –
Немов скропляв історії сторінку.

Немов змивав із погляду печаль,
Що з тишею сумних меморіалів
Звучала в серці плачем скорбних арій –
І болем ставила журби печать.

Той біль оповиває тишина,
Яка в степах навколо обелісків
Застигла сном кривавих тамарисків:
І сниться їм, що й досі йде війна.

Крізь біль журби, що в горлі наче ком,
Примаривсь журавлиний клин над гаєм…
Солдат побачив сонце над бузком  –
Як усміх матері, що сина колихає.

Жива земля і пам’яттю цвіте,
Турботою загоюючи рани.
Спасибі! і низьки'й уклін – за те,
Що всіх нас захистили, Ветерани!

***
Николай Сысойлов,
10.05.2017

=============


С ударениями
==========================
Жива' земля' і па'м’яттю живе'
===============================
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

Мов обійма'ючи, щоб сте'рти біль земну',
Бузо'к плесну'в на ко'жну з вій роси'нку
Фронтовику' близь Ві'чного вогню'.. –
Немо'в скропля'в істо'рії сторі'нку.

Немо'в змива'в із по'гляду печа'ль,
Що з ти'шею сумни'х меморіа'лів
Звуча'ла в се'рці пла'чем ско'рбних а'рій –
І бо'лем ста'вила журби' печа'ть.

Той біль оповива'є тишина',
Яка в степа'х навко'ло обелі'сків
Засти'гла сном крива'вих тамари'сків:
І сни'ться їм, що й до'сі йде війна'.

Крізь біль журби', що в го'рлі на'че ком,
Прима'ривсь журавли'ний клин над га'єм…
Солда'т поба'чив со'нце над бузко'м  –
Як у'сміх ма'тері, що си'на колиха'є.

Жива' земля' і па'м’яттю цвіте',
Турбо'тою заго'юючи ра'ни.
Спаси'бі! і низьки'й уклі'н – за те,
Що всіх нас захисти'ли, Ветера'ни!

***
Николай Сысойлов,
10.05.2017

Коллаж мой – на основе фото из интернета