А може, просто ти не доросла?
Ще просто ти не доросла до мене?
І через це тобі моя смиренність
примарилась відсутністю тепла...
Погодься, так буває у людей:
живуть, здається, у порозумінні,
а придивитись – їм бракує вміння
притиснути кохання до грудей.
Притиснути. Завмерти. Мить лише.
І разом крізь вікно дивитись в небо.
І, часом, навіть більшого не треба.
А мить така – кохання збереже...
А може, просто ти не доросла?
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117051007403
Свидетельство о публикации №117051007403
Рецензии