Ти ангел

1

Як повільно кліпає тінь
                досвітня –
Може тінь ачи ніч? може сон це?
я пришвидшував в серці – рух світу
я хотів – щоби швидше зійшло сонце!!

Щоб летіть – щоб летіть! –
                як на крилах!
може вічність по звіздамх вести? –
Вона люба, така вона мила!! –
що одна пересвічує весь день!!

Все цвіте! і говорить – як вміє...
Німа школа. Сердець зголосіння...
Доторкнутись... язик німіє...
О, побачить її – спасіння!!!

2

білий штакетник –
а як то крилом білим
                стало?
а – ми поверху свої білі руки
поклали

щось ми говорим
а крила несуть незумисно
тиснуть нам солод!
ангели як невагомість
солод крильми
де голівкаі і серце –
тиснуть

рай мабуть тут проліта
я не знаю – й на чому? – я висну!
біла крилатість –
в сердечній відвазі!
сердечні мислі!

3

Квіти як квітнуть!
все з квітом!
та треба зуміти –
серцем у серці,
і квіти ідуть розуміти

білі іриси,
білі іриси – залюблені діти
діти ми? може –
й не діти
просто ми ангели
крила
а світ весь політний!

4

А Той,
Він і Початок, і Кінець...
це одне й те ж
тепер ти стеж!

ти – ангел
а тому ти й відлетіла
бо мала, маєш дуже вільні
крила... Ангеле милий!

Ти любов
ти і вище землі
і небес
і любов’ю – воскреснеш
як я словом воскрес!