Летiв до тебе турманом... Степан Олейник

                30 апреля (2017) на 82 году жизни
                скончался украинский поэт
                Степан Олейник.
   
Летел к тебе я турманом, надеждою согрет,
Тоскою падал с облака, а ты смеялась: «Нет».
Я на орбите звёздочкой дарил бессонно свет,
Светил в окно подсолнушком, а ты своё всё: «Нет».

Тогда явился лебедем и вскрикнул на стерне.
Прильнул нежнейшим веяньем, а ты сказала: «Нет».
Рекой заплакал горною в полынной вышине,
И пересох с отчаянья, а ты всё то же: «Нет».

Тогда всё ветру отдал я: отчаянье, печаль.
Шепчу разочарованно на целый свет: «Прощай!
И напоследок турманом взовьюсь я на беду,
Кручинясь, камнем вниз паду».
                А ты вздохнула: «Жду».

Оригинал

Летів до тебе турманом через моря і дні,
Спадав із неба тугою, а ти сміялась: "Ні".
Я зіркою безсонною зацвів на кружині,
Світив у вікна соняхом, а ти своєї: "Ні".

Тоді прилинув лебедем і скрикнув на стерні.
Припав до тебе леготом, а ти сказала: "Ні".
То я заплакав річкою в гірському полині,
Вже й пересох із відчаю, а ти своєї: "Ні".

Тоді віддав я вітрові свій розпач і одчай
І прошептав зневірено на цілий світ: "Прощай!
Злечу у небо турманом востаннє на біду.
Впаду, мов камінь, тугою".
                А ти зітхнула: "Жду".