З його голосом...
З його голосом
можна зрівнятись Афону
горомовчанням...
Його гласом впадають води
в ясність,
Диким брасом в ущелинах
вітри клечанять...
Її ікони плачуть, говорять,
В містах мовкнуть нараз
гучні динаміки
Не можуть наблизитись
до Її родової Динаміки,
Шал його переконливий
як горе!
Про зло всі хочуть!!—
а ці в любові...
про любов
говорять...
Скид!
Заб’ються унітази!! унітази!!
Замало не
тріснула форма! Норма!
Гордих універсальні бази...
Куди гордих??
В 23 таке городив —
нікому на вуха не налазе!
«Можна з’єднатись —
технічним зв’язком —
технічним і лише —
з технонами...»
Ніхто не в змозі заперечить Її
океанну Динаміку!
нам аби скрутить, зрівнять,
запалубить — сто поем! —
хвилі швидше здіймуться горами!
горами!
Так і природа! у них заговорить...
Її голосом — вод упадання в ясність
І його голосом —
ущелинам вітру клечання
Вони можуть дозволити собі —
чи бачено! — мовчати...
З їх мовчанням —
ніщо не може зрівнятись!..
Схоже, вирішили один одному
ніби піддатись...
це викликає навіть неодружених мовчання
все і всіх мовчання...
бо що після Неї можна казати???..
Бог —
страшна Динаміка.
Син-Бог — улюблений Початок.
Свидетельство о публикации №117050904955