Ветеран

Скажи мені діду мій все, як було
Бо бачив війну я учора в кіно.
Скажи, як домівку грудьми захищав,
Від лютих фашистів наш світ визволяв.
Відправився ти у воєнний поход,
І з відти багато привіз нагород.
У бійках смертельних ти участь приймав,
В атаку ти першим нерідко вставав.

Я все пам’ятаю, мій любий онук:
І як Батьківщина стогнала від мук,
Коли прийшов ворог і землю топтав,
І як від фашистів народ потерпав.
Мені було двадцять, я був молодим,
Розтанули мрії мої, наче дим.
Коли чорна сила встромила жала;,
Мене Батьківщина на бій позвала.

Безжальний був ворог, пощади не знав,
Але народ гідно удари тримав.
І мабуть нелегко було відступать
Від рідних містечок, будинків та хат.
Так як же вдалося відстояти мир?
Напевно на поміч прийшов Богатир?
А може вам стійкості Віра дала,
І матір Господня в біді помогла?

Народ – богатир перед ворогом встав,
Наш світ захистив, бусурмана здолав.
І матір Господня теж з нами була,
Від зла і зневіри весь час берегла.
Я був з усіма у смертельнім бою,
І іноді страшно було, визнаю,
Та страх, як і всі, я далеко ховав,
Напевно тому ворогів подолав.