Златого Спаса щемний поступ
Взяла серця на Небеса...
О Ти, Царице, Мати наша!
Їх оце ангели і пильно важать —
І легкість — і святу відважність??
Що ж, хай поселиться Краса.
Осанна! радість у нутрі, у небесах.
Дозріють яблука в садах!—
І в серці слово златосяє!
Хто бачить їх — і розважає...
Слова на серці... і зважає
На золото
що у садах...
Хто ж зважить в нас любов століть,
Златого Спаса щемний поступ?
Я розірвався б — щоб горіть!
Там, за садами,
милим Гостем...
Чиста садами свого Посту —
Там Богородиця стоїть!..
Златого Спаса щемний поступ
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117050910480
Свидетельство о публикации №117050910480
Рецензии