Вони не бились з ворогами
І не під під кулями були
Про біль, страждання, страшні рани
Їм звідки знати? Не жили
Вони в роки оті кроваві
То ж і відчути не могли
Ох, а війна осиротила
Стільки людей, що просто жах
І покалічених лишила…
І не опізнаних в степах…
Та зберегли для нас Країну,
І нашу мову і любов...
То ж недаремно проливали
«За Перемогу» – свою кров
І ось нащадки… (чим не Юди),
Що дбають лиш про свій «живіт»,
Розкажуть вам хто ПЕРЕМОЖЦІ
Й кому належить цілий світ.
Вони не бились
© Copyright: Богдана Синюк, 2017
Свидетельство о публикации №117050809851
Свидетельство о публикации №117050809851
Рецензии
Слабкі завжди крадуть славу сильних.
Що вдієш...
Дуже глибокий вірш і красиво стилістично оформлений.
З повагою,
Не Реальна 11.06.2017 18:47 • Заявить о нарушении
Що вдієш...
Дуже глибокий вірш і красиво стилістично оформлений.
З повагою,
Не Реальна 11.06.2017 18:47 • Заявить о нарушении
пусть сдохнут сами, в одночасье
моя рука поможет, если надо
а там, я у Петра, с его оградой
на вечный ад собою паодпишусь
Бабай Яга 13.11.2017 00:25 Заявить о нарушении
моя рука поможет, если надо
а там, я у Петра, с его оградой
на вечный ад собою паодпишусь
Бабай Яга 13.11.2017 00:25 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.