Нина Плаксина. Влюблённого поэта видишь сразу

«ВЛЮБЛЁННОГО ПОЭТА ВИДИШЬ СРАЗУ - Рубаи»
Нина Плаксина
http://www.stihi.ru/2016/04/17/7244 , http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina


                Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов


===============================  Нина Плаксина
===============================  ВЛЮБЛЁННОГО ПОЭТА ВИДИШЬ СРАЗУ
===============================  Рубаи

===============================  ***
===============================  Влюблённого поэта видишь сразу:
===============================  Стихи его строку целуют, фразу,
===============================  Букетом солнечной весны благоухают,
===============================  А зайчик солнечный их нежит, словно вазу.

===============================  ***
===============================  Прекрасные цветы – девичьи лица.
===============================  С каким цветком любимая сравнится?!
===============================  Поэт находит вдохновенье в красоте,
===============================  Лишь ей стремится сердцем поклониться.

===============================  ***
===============================  Глаза  судьбу  пленили без возврата,
===============================  Дыхание частит до перехвата,
===============================  И в жгучих сполохах  горит душа поэта – 
===============================  Весна в улыбке милой виновата…

===============================  ***
===============================  Земная радость – жизнь  во  имя  Бога,
===============================  Лишь  в доброте  к нему  светла  дорога.
===============================  Огонь любви  душой  в стихах разлит,
===============================  Любви, которой не бывает много.

===============================  ***
===============================  Живут  стихи,  и  строки   не  забыты,
===============================  В  них  нежность, и посыл  к  сердцам  сокрыты.
===============================  Не увядают,  как  сама  любовь,  цветы,
===============================  Когда  скупой,  мужской  слезой  омыты.

===============================  ***
===============================  Стихи  тепло  и  нежность  сохранят,
===============================  И грустный вздох, и ваш прощальный взгляд,
===============================  Соединив  мечты  и  мысли  в  бесконечность,
===============================  Где  наши  тайны  звёздами  горят.

===============================  http://www.stihi.ru/2016/04/17/7244



===================================
Поета, що кохає, бачиш зразу - Рубаї
========================================
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)

***

Поета, що кохає, бачиш зразу:
Вірші його рядок цілують, фразу,
Букетом райдужного світла духмяніють,
А зайчик сонячний їх пестить, ніби вазу.

***
Дівочі лиця – це чаклунство справжнє.
Кохана сяйвом чар до себе тягне.
Поет знаходить Муз натхнення у красі –
Їм тільки серцем поклонитись прагне.

***
Блищать у долі очі, як перлина.
У серці ніжна пісня журавлина,
Пекучим сполохом горить душа поета –
Весна у посмішці коханої провинна.

***
Земне буття – в ім’я та славу Бога,
Лише' в любові до Всевишнього дорога.
Вогнем кохання у віршах душа горить,
А думи линуть до небесного порога. 

***
Живуть вірші, і не забуті строфи,
В рядках і ніжність, і печалі трохи.
Не в’януть, як сама любов, ті душі,
Що надихаються прозріннями Голгофи.

***
Вірші тепло і ніжність збережуть,
І смутний подих, і прощальних слів межу.
З’єднавши мрії та думки' у безкінечність,
Зірка'м про тайну серця розкажу.               

***

Николай Сысойлов,
08.05.17

==============


С ударениями
=====================================
Пое'та, що коха'є, ба'чиш зра'зу – Рубаї'
==============================================
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)

***

Пое'та, що коха'є, ба'чиш зра'зу:
Вірші' його' рядо'к цілую'ть, фра'зу,
Буке'том ра'йдужного сві'тла духмяні'ють,
А за'йчик со'нячний їх пе'стить, ні'би ва'зу.
***

Діво'чі ли'ця – це чаклу'нство спра'вжнє.
Коха'на ся'йвом чар до се'бе тя'гне.
Пое'т знахо'дить Муз натхне'ння у красі' –
Їм ті'льки се'рцем поклони'тись пра'гне.

***
Блища'ть у до'лі о'чі, як перли'на.
У се'рці ні'жна пі'сня журавли'на,
Пеку'чим спо'лохом гори'ть душа' пое'та –
Ве'сна у по'смішці коха'ної прови'нна.

***
Земне' буття' – в ім’я' та сла'ву Бо'га,
Лише' в любо'ві до Всеви'шнього доро'га.
Вогне'м коха'ння у вірша'х душа' гори'ть,
А ду'ми ли'нуть до небе'сного поро'га. 

***
Живу'ть вірші', і не забу'ті стро'фи,
В рядка'х і ні'жність, і печа'лі тро'хи.
Не в’я'нуть, як сама' любо'в, ті ду'ші,
Що надиха'ються прозрі'ннями Голго'фи.

***
Вірші' тепло' і ні'жність збережу'ть,
І сму'тний по'дих, і проща'льних слів межу'.
З’єдна'вши мрі'ї та думки' у безкіне'чність,
Зірка'м про та'йну се'рця розкажу'.               

***

Николай Сысойлов,
08.05.17

Коллаж мой – на основе фото из интернета