Чуть полетавши душами-межгорьями...

***
Чуть полетавши душами-межгорьями
На безопасном расстоянии мы снова
Коснемся в солнце тихими межбровьями
И заворкуем голубиным словом

Любимая, ты спишь, ещё безлюдная,
Озарена, окрылена – чтоб жить,
Позволь мне на  чело Твоё премудрое
Пролить зарницы и обожествить.

Чума на всех домах, меж малокровными –
Ни одного, кто слышит Божье слово.
Коснемся в солнце чистыми межбровьями
И задушевный разговор польется снова.

Хвала чуме, хвала! Всё перепахано,
Чумою Бог убийц от смерти лечит,
А меж очами время воском капает,
Душа всё знает, чуя эту вечность.

(перевод Ивана Лужина, Киев)

*  *  *
Ледь політавши душами міжгір’ями,
На порятівній відстані ми знову.
Торкнемось в сонці тихими міжбрів’ями
І поведемо голубину мову.

Кохана, Ти ще спиш, ще не олюднена,—
Озорена, окрилена,— щоб жити,
Дозволь мені в чоло Твоє залюблено
Пролити зорі і обожествити.

Чума на всіх домах, між недокрів’ями
Нікому не почути Боже слово.
Торкнемось в сонці чистими міжбрів’ями
І поведемо невідому мову.

Хвала чумі, хвала! Все переорано,
Чумою Бог старих убивць лікує,
А між очима час палає зорями,
Душа все знає і душа все чує...