Ти кажеш: «Співай!». Та хіба ж я іще не співаю?
Із серця щомиті лунають десятки пісень.
Нехай не піснями, а віршами їх називаю.
У тому і сенс – я віршами співаю щодень.
У кожному вірші – мелодії суть неповторна.
Коли не звучить – не складеться докупи й рядка.
Цей потяг до пісні у віршах – він непереборний.
Співає – душа, лиш записує пісню рука.
Ти спробуй читати мій вірш не очима, а серцем.
Не треба зусилля – мелодія прийде сама...
І серце одразу підкаже найкращу із версій
Найкращої пісні... А інших – у мене нема...
Ти кажеш - Спiвай! Та хiба ж я iще не спiваю?
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117050608308
Свидетельство о публикации №117050608308
Рецензии