вростаю деревом вічним
серед плачу
вітри часу шумлять обіч
я мовчу
людське повальне мрево
піниться біля ніг
глухо шумлять дерева
вітер біжить крізь них
де-не-де серце й розум
просять з вогню дощу
струшую світлі роси
тільки мовчу
ніби господар дзизкучу муху
тільки хто бовкне
Бог б’є пророків за слухом:
«Та замовкни!»
глухо шумлять дерева
води біжать крізь них
1995
вростаю деревом в чним...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117050604963
Свидетельство о публикации №117050604963
Рецензии