Дума про кореспондента

( Присвячується кореспондентам Роздільнянщини)

Ідуть часи, роки і днини
І в кожнім домі на столі
Газетні свіжі ті новини,
Які приносять поштарі.

Захоплені цікаві строчки:
Новини сьогодення, як хліба,
Вони потрібні  читачеві,
Щоб відчувати ритм  життя!

І це така духовна  сила!
Слова ті влучні і прості,
Вони як сонця  перемога,
Що в душу западають як живі.

А починається все  з дороги,
Відрядження, кореспондент в путі,
Для зустрічі і інтерв’ю – розмови,
На пам'ять -  фото  зберегти.

Зробити записи в  блокноті
І друкувати вже в ночі,
Слова – ті зернятка духовні,
Червоні стрічки  - ті думки.

Щоб зранку, знов газетні строчки
Народ читав і знав про все,
Часопис – час і рух безсмертний,
Він день за днем фіксує все.

Кореспондент вже посивілий,
Гортає записи свої,
Як книгу спогадів величних,
Як долю рідної землі.

Незримим покликом свободи
Пером, літературним відчуттям,
І почерком, як бісер – роси,
Вів записи, сердечні  почуття.

Стезя від Бога - журналіста
Професія  - талант  життя.
І  пам'ять - думи, та дорога,
Врни живуть у серці до кінця.