Вона була весь день зi мною
Струнка, як промінь, бездоганна.
Я відчував себе тим Ноєм,
З яким не розлучалась Ханна*.
Весь день – удвох – по всіх усюдах,
Хіба ковчега бракувало.
І заздрили мені всі люди –
Таких, як ти, на світі мало.
Весь день – з тобою... Нагулявся...
Щаслива чоловіча доля...
Та того дня Потоп не стався,
Моя розкішна... Парасолька...
..................
*Дружина Ноя. Потоп. Порятунок
Свидетельство о публикации №117050601924