Лелекою я полечу у небо...
І заберу скорботи, тугу, біль собі,
А ти лишайся, ти живи – так треба!
За тебе я віддав життя у боротьбі.
Лиш зрідка ти поговори зі мною,
Піднявши очі й серце до небес,
А я махну тобі крилом-рукою
І понесу в чарівний світ чудес.
Я покажу земні безкрайнії простори,
Укутаю дбайливо хмаркою тебе.
Побачиш велич гір, глибоке синє море,
Впізнаєш в кожнім з них, безмежного Себе…
Блукаючи серед планет далеких, і зірок холодних,
Я оцінив яскраве світло сонця і його тепло…
Ти ж проживаєш диво-казку в чудесах природніх,
П’янких, стрімких, дзвінких, гучних – й моє колись воно було…
Цінуй і бережи те, що тобі залишив!
І не впускай у своє серце біль, образи, зло!
Життєве полотно яскраво й гідно виший,
І ПРОРОСТАЙ крізь камінь, сіючи навкруг добро!!!
04.05.2017 Вільна Птаха
Свидетельство о публикации №117050408809
С уважением, Игорь Hiver.
Игорь Ивэ 26.05.2017 02:23 Заявить о нарушении
Вильна Птаха Едина 27.05.2017 23:24 Заявить о нарушении