Я вибудував мiсто iз ребра
Я – зі свого ребра – велике місто.
Велике місто – янгольське, пречисте,
де стрітенню любові вже пора.
Біблійський дощ омиє львівський брук,
і сонця принесе в долонях небо.
І – як в любові крайня є потреба –
віддам іще ребро – під серця стук...
Є місто. Та любові ще нема.
Лиш я і леви. Небо. Брук. І зливи.
Всміхаюсь – місто я створив щасливим.
Я із ребром простився недарма...
Свидетельство о публикации №117050402577