А мир прийде...

               
           1
Скінчить страшна доба  виток
І мир прийде на зміну сварці.
І ми жахнемося дірок
Від куль на рідній вишиванці.

Чи в отчім краї є пророк?
Самі плутяги - самозванці,
Жерці безплідних балачок,
Най язики їм криють пранці!

           2
Мене навчали з пелюшок
На світ дивитись не крізь пальці,
Черпати мудрість із книжок,
Не перти, мов у лихоманці,

Не пхнути голову в пісок,
Вночі молитися і вранці,
Здирати лиск  з чинуш-п’явок,
Вони-найперші запроданці.

           3
Скінчить страшна доба виток
І мир прийде на зміну сварці.
І ми жахнемося дірок
Від куль на рідній вишиванці.

До злагоди - хоча б на крок,
Щоб стали вільними ті бранці,
Хто в злобі  не спускав курок,
Як ті недолюдки – поганці,

Не обездолив діточок,
Дав дочекатись сина мамці,
Не набирав брудних очок
У смерті божевільнім танці.

          4
Пересихає наш струмок,
Ми третій рік довбемо шанці,
І що не день, то знову шок -
У прірву тягнуть ошуканці.

Такий від долі нам  плювок…
І що тут вдієш,  сіроманці?
Росте брехні, ганьби клубок,
Паскудно зраджені повстанці.

Мізки опухли від думок…
Взяли коня, мов ті троянці…
Бредемо… клянемо совок…
Ми на своїй землі  -  вигнанці.