...Твоїх дотиків свіжі опіки
ще лишилися на руках...
Ти полинув в буденні клопоти
й заблукав у своїх думках:
я чекаю – не повертаєшся,
я гукаю, а ти німий...
Роздоріжжями мрій скитаєшся
зовсім близький.. і геть чужий...
* * *
А ти не цілуєш
заплакані очі,
і поруч не будеш
безсонної ночі.
Немов паралелі,
далекі та дальні…
І падають снігом
надії останні…
Про любов...
© Copyright: Никитина Юлиана, 2017
Свидетельство о публикации №117050207892
Свидетельство о публикации №117050207892
Рецензии