Короед
(Сонет)
Зі знатним, бач, ручкається співцем.
Тож і зробився схожим на індика.
Кого ногою, а кого плечем
і неодмінно із брутальним криком.
Хоча не більше , аніж каганцем
допоки у поривах творчих блика,
та гонору на сонячний тандем.
І в тім найбільша лиха заковика.
Та в тому ще, що через задній вхід
добрався він до крісла керівного.
Тепер повсюди, де залишить слід,
чортячі ніби проростають роги.
В житті, як і в мистецтві, короїд
не зробить, звісно, путнього нічого.
–––––––––
©Анатолій Загравенко.
Свидетельство о публикации №117050202466