Поцілунком долі,-твій подих.
Я чарую,вдивляючись в небо.
Я хвилини згортаю мов води...
Та не знаю...тобі вони треба?
Я жадаю у темному небі...
Загорнутися в зорі від болю.
Та не знаю...тобі цього треба?
Бо лишень загорнуся з тобою.
Поцілунком долі,-твій дотик...
Відтиск ніжності,хвилею річки.
На душі моїй,терпкий неспокій...
Солод крові,-кохання порічки.
Погляд. Дотик. А чи жаданий?
А чи варті,думки багаті?
Чи збагатишся мій коханий?
Чи зі мною будеш в утраті?
(Понкратова.О.В.)
Поцiлунком долi, -твiй дотик
© Copyright: Лена Грама, 2017
Свидетельство о публикации №117050110570
Свидетельство о публикации №117050110570
Рецензии