Я приїду у липні, як хмара зірок не займатиме,
Як засохнуть дороги до рідного твого села.
Світлим дороговказом над хатою зіроньку матиму.
Я приїду у липні до рідного твого тепла.
Не чекай і не клич. Календар – то ніщо для закоханих.
Не дивись у вікно. Вимкни світло – достатньо зірок.
Я поволі крокую до тебе земними дорогами.
І щодня, і щомиті я ближче до тебе на крок.
Я чекаю на липень...
А може, й насправді мені
Календар обірвати
і кинути геть – у минуле.
І піти без зірок
на очей твоїх чисті вогні,
Ті, що душу крізь біди ведуть,
бо любов не забули...
Я приjду у липнi, як хмара зiрок не займатиме
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117043005231
Свидетельство о публикации №117043005231
Рецензии