Той – несподіваний – рядок...
Комусь – гіркий. Комусь – кумедний.
Комусь – немилий, навіть вредний,
А як на мене – брат думок.
Хто він? І звідки? Не скажу,
Бо до останнього не знаю.
З ним прокидаюсь. Засинаю.
І ось – він мій, і я – пишу...
Рядок – до неба став містком,
І я молюсь йому: «О, Боже...»
І я життя собі подовжив
Тим – несподіваним – рядком...
Той - несподiваний - рядок...
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117043002465
Свидетельство о публикации №117043002465
Рецензии
Спасибі Вам! За цей вірш! Ви, як все справжнє - над конфліктом. Дякую! Я хотів це в Вас побачити. Дружба не матеріальна. Любов до Батьківщини не укладеш в просте спокушання жінки. Ваш талант - за Вас все сказав. Мені навіть соромно за себе.
Генрих Сергеев 30.04.2017 11:09 • Заявить о нарушении
Генрих Сергеев 30.04.2017 11:09 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2017/04/29/2123
усміхніться
все добре
і ніколи не страждайте
дякую
Миклош Форма 30.04.2017 12:16 Заявить о нарушении
усміхніться
все добре
і ніколи не страждайте
дякую
Миклош Форма 30.04.2017 12:16 Заявить о нарушении