Поміж картинних галерей,
закинутих напризволяще фресок,
поміж чужих душі людей
йди там, де кличе твоє серце.
Хай незбагненно і жевріє страх,
хай по дорозі ти впадеш у яму.
Безкрилий не літає птах,
та й як там, в небі, він не знає.
Хай сотні рук тримають за плече,
хай тисячі голів від тебе відвернуться,
ти впевнено іди вперед,
де мрії до реальності торкнуться.
Поміж пастельно-білих стін,
де ти стоїш серед кімнати,
ти раптом став зовсім один
і н;кому свій світ вказати.
Не бійся, не складай крил;,
повір, що все того вaрт;є.
Коли торкаєшся ти дна,
то завжди поряд хтось бракує.
Поміж картинних галерей,
поміж розтрачених сюжетів
жевріє лиш одна з ідей -
не дай своєму серцю вмерти!
Треба йти
© Copyright: Старлинг Марианна, 2017
Свидетельство о публикации №117042809414
Свидетельство о публикации №117042809414
Рецензии