Біля лісу, біля ставу,
Де шумує водограй,
Я тебе всю ніч чекала,
Заклинала: покохай!
Чом, чом, мій дружок,
Заблукав серед стежок?
Чом, чом, не прийшов –
Іншу, мабуть, ти знайшов!
Чаклувала біля ставу,
Щоб ти мене покохав.
Готувала тобі страву
Приворотну з диких трав.
Чом, чом, мій дружок,
Заблукав серед стежок?
Чом, чом, не прийшов –
Іншу, мабуть, ти знайшов!
Ворожила біля ставу:
Покохаєш ти, чи ні.
І тебе знов заклинала:
Віддай серденько мені!
Чом, чом, мій дружок,
Заблукав серед стежок?
Чом, чом, не прийшов –
Іншу, мабуть, ти знайшов!
Сумувала біля ставу
Я до ранку цілу ніч.
Вранці серденько - ох! – впало:
Він не прийде, клич-не-клич!
Хай, хай мій дружок
Заблука серед стежок,
Хай, хай – не впаду,
Собі іншого знайду!
Возле леса ожидала
© Copyright: Светлана Макарова 13, 2017
Свидетельство о публикации №117042804891
Свидетельство о публикации №117042804891
Рецензии