Когда ты любыш як хоть чуть,

Все беды побаку

Не повторяj чужова слова.
Наjді сваё. Душоj почуj.
Тагда ліш скажым: да, ты можыш
Постіч когда j Васюнь.

А так… кагда васьКрэсь Хрыстос вуж,
І ты ляпечыш чтося в ух,
Ага, мне вельмі надта ёмка ж
Зляпіць сь цябе хоць мушк.

Ну, бо куда званіць, якому
Такому шэ j іj мужыку шь.
Шчэ бо зь падумае, я гондэ
К яму ціп ліпну в пузьк.

О гэтак во: са ложнаj скромнасць
І нада j трэ шкрабнуць:
Оj! Дык прыедзь ка мне, саломка!
А потым опа j буць.

І лет адзінАцаць нікому
Не трэба ні j абух.
Ды j іj патом: оj! Васілёчак?!
КахДа, х, ах, абдыму сь?

Ну, пішуць все ля Мняв мадонны:
Оj, гарманістык-друг!..
Ну, навучы хоць, нумеролах,
ЛакшмАнкам на лугу ш.

І гэта поjдзе, мо, на пользу.
Ды не: мне Маць уткнув!?
Ах, ачапіся ты! Я во лепш
Аддам ту кніжку цюць.

Да! Ні в каво ні ж ноут-бука.
Та j в ынтырнэт я впрусь?
Зачем іскать! А фтрух падумахт:
О! Бач ты, хочэ вткнуцц.

І 7ка спіць однуть! Ці в пуць
За новмы веды, ху, ж.
Мы слухам но падруг:
Так шо скаж пра онь Тпру?

…і як не здох я в жуть?
Малілісь лільКі зь, ну

...вот шо там красна аж ф старух?