МАМ
Про турботу і про материнську любов.
Знаєм ми, що найбільш вона хоче,
Щоб дитина дослухалась мудрих її настанов.
Поки ми ще малі, то живемо в казковому світі-
Ні проблем, ні турбот, що затьмарюють нам небокрай,
А якщо й доведеться нам часом образу терпіти
Ми до мами тікаєм, немов у загублений рай.
Та минають роки, ми-доросліше, мама- старіше
Ми навчились вирішувать самі, що краще для нас
І тривоги свої не приносимо так як раніше
Рідній мамі, вважаєм- минув її час.
І лише коли станемо самі батьками
Зрозуміємо, як помилялись тоді,
Коли зустрічі з мамою ми замінили дзвінками
І не слухали добрих порад, як були молоді.
Мамо, вибач мою неуважність,
Що любов я за роки лиш краплю тобі повернув
І якби не лежала між нами сама неосяжність
З усією любов*ю до серця б тебе пригорнув.
Свидетельство о публикации №117042708323