Провина
Мабуть це так. Мабуть і справді винна.
Нажаль не усвідомлюю сама
у чому саме є моя провина.
Який я маю борг? І перед ким
крім Господа я врешті розрахуюсь?
Непевно я пишу свої рядки,
і по життю невпевнено крокую.
Хоч підставяю не міцне плече
тому, хто цього може й не помітив.
Любові мало -кажуть, дам іще,
чи спробую, принаймні, зрозуміти.
Втім, це незадоволення мені
передалось, в собі шукаю вади.
І відчуваю десь углибині
щось болісне, подібне до зневаги.
Думки мої як повісті сумні,
а я ж іще й висловлююсь невдало.
Близькі мої, пробачте вже мені
таку невідповідність ідеалам,
мою упертість в виборі шляху -
йду навпростець, живу одноманітно,
як дощик, що тріскоче на даху
про щось таке просте і непримітне.
Непроханий, нелюбий дощ іде,
ховає за собою видноколо.
Він ніби сонце краде у людей,
хоч напуває всіх і вся довкола.
Свидетельство о публикации №117042700664
Мені сподобалось!
З повагою та побажаннями успіхів, Таїсія
Принадлежащая Изиде 02.06.2017 12:17 Заявить о нарушении
Анна Щидловская 03.06.2017 14:13 Заявить о нарушении