Провина

Я завинила перед усіма.
Мабуть це так. Мабуть і справді винна.
Нажаль не усвідомлюю сама
у чому саме є моя провина.

Який я маю борг? І перед ким
крім Господа я врешті розрахуюсь?
Непевно я пишу свої рядки,
і по життю невпевнено крокую.

Хоч підставяю не міцне плече
тому, хто цього може й не помітив.
Любові мало -кажуть, дам іще,
чи спробую, принаймні, зрозуміти.

Втім, це незадоволення  мені
передалось, в собі шукаю вади.
І відчуваю десь углибині
щось болісне, подібне до зневаги.

Думки мої як повісті сумні,
а я ж  іще й висловлююсь невдало.
Близькі мої, пробачте вже мені
таку невідповідність ідеалам,

мою упертість в виборі шляху -
йду навпростець, живу одноманітно,
як дощик, що  тріскоче на даху
про щось таке просте і непримітне.

Непроханий, нелюбий дощ іде,
ховає за собою видноколо.
Він ніби сонце краде у людей,
хоч напуває всіх і вся довкола.


Рецензии
Красивий, глибокий вірш!
Мені сподобалось!

З повагою та побажаннями успіхів, Таїсія

Принадлежащая Изиде   02.06.2017 12:17     Заявить о нарушении
Цей вірш досить особистий. Навіть не очикувала, що хтось відгукнеться.) Тим приємніше мені було прочитати цю рецензію. Щиро дякую, Таїсіє!

Анна Щидловская   03.06.2017 14:13   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.