Я маю вирубати той бур'ян,
Що виріс в серці й непомітно душить.
Він мене стримує й стискає душу,
Висушує мій океан.
Він так знеболив, так мене всипив,
Що я не вірила одразу, що це правда:
Мене вбиває він, вбиває моє "завтра",
І я не чую більше тихий серця спів.
О, Боже мій! О, мій високий отче!
Дай мені сили, дай мені свій твір!
Дай мені леза тисячі сокир,
Щоб смерть його спіткала мої очі.
Ти зможеш, люба, зможеш, моя мила,
Ти зробиш все, ти вирвеш з себе дух,
З одного кроку розпочнеться рух,
Ти побіжиш і стрінеш свої крила.
Ти не сиди лиш. Не сиди, а дій!
Лети до свої цілі, наче дротик.
Найважчою у світі є робота,
Від котрої залежить доля мрій.
Час змiн
© Copyright: Дарина Самсонникова, 2017
Свидетельство о публикации №117042710969
Свидетельство о публикации №117042710969
Рецензии