Підхопила мене весняна хвиля
і понесла.
Гарячи джерела почуттів,
неабияк втішають серце.
Зазирнула в своє сьогодення.
Мчать тіні великих хмар.
Любо бачити сад повний квітів
і чути дзижчання бджіл.
Могутні пориви часу,
відносять в самобутню життєву красу.
Вдихаю ніжний аромат бузку.
Чую, ніби нова Душа
в мене увійшла,
а стара пропала.
Воля моя її наче приспала.
Сліпий дощику врятуй-врятуй,
серця крижалі опануй, опануй...
Пiдхопила мeнe...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2017
Свидетельство о публикации №117042604597
Свидетельство о публикации №117042604597
Рецензии