сканування

СКАНУВАННЯ

Фоно АРАНЖ. Поет Алиса НИКОНОВА
https://yadi.sk/d/S-o2fs7e3HK2sL

клавир
https://yadi.sk/i/hRyTWKPD3HJzea

фоно клавира
https://yadi.sk/d/NUg3mMFa3HJzkS

Чи мені примарились ті руки,
що торкались кіс моїх та стану.
Я ці руки посеред розлуки
пригадаю знову і розтану.

На своєму тілі їх сканую,
наче  знов життя їм можу дати.
Обіцяю – доки я існую,
буду я ці руки пам*ятати.

Пр. Руки.

Чи мені примарились ті очі,
що мене без полум*я спалили.
Бачу їх щоденно  і щоночі,
хоч у далеч очі ті відплили.

Їх на дні очей своїх сканую,
все одно,чи  спати, чи не спати.
Обіцяю – доки я існую,
буду я ті очі пом*ятати.

Пр. Очі

Чи мені примарилось те тіло,
до якого ніжно я торкалась.
З ним неначе в небо я летіла
і додолу впасти не лякалась.

В глибині єства його сканую.
З глибини не хочу відпускати.
Обіцяю – доки я існую,
буду я це тіло пам*ятати.

Пр. Тіло.

Все, що перелічила, зі мною.
Але в тім тобі зізнатись мушу –
за цією розкішшю земною
головне не бачила я … душу.

Може неї часом і торкалась,\
та була вона неначе з вати.
То й не можу, як не намагалась,
душу я твою зісканувати.

Пр. Душу.