Де духмяні трави падають в покоси,
Там дівча-малеча уквітчала коси.
І сама як квіточка, тоненька стеблина,
Попереду в неї щасливая днина.
Не мені, звечорілій, заздрити дитині,
Сивину уквітчувати не годиться нині…
То чогось сердечко жме... з заздрощів зітхаю -
Саме так хотіла б я увійти до раю.
Де духмянi трави падають в покоси
© Copyright: Лариса Малюгина Донецк, 2017
Свидетельство о публикации №117042300165
Свидетельство о публикации №117042300165
Рецензии