День запізній смутний,
сонний шелест листя.
Дощ пройшов нечутно,
вулиці очистив.
Сірі тротуари,
розпачіле віття,
жалісна гітара, -
осені саміття.
Вся пішла на крони
жовті, із багрянцем.
Гамірні ворони,
лист в прощальнім танці.
Вже не крають душу
літошні розкраски, -
під вікном в калюжі
потонула казка.
Осiнь
© Copyright: Петр Скорук, 2017
Свидетельство о публикации №117042301558
Свидетельство о публикации №117042301558
Рецензии
