За стовпчиком - стовпчик, рядок - за рядком,
по літері - літера... й віршик готов.
Зали'шила в спадщину бабця мені
свій хист до поезій, а та'кож пісні'...
Я їх заспіваю, бабуся, колись,
вірші'в наскладаю тобі - "завались"...
З тобою - одна'кові, люба, авжеж!
Талантом здивована мо'їм буде'ш.
А ще і пишатись онуком своїм,
на сцені, колись, ми удвох постоїм
і слави фанфари заграють для нас,
дві зірки до пари зустріне Парнас...
Хай мрія - зрадлива, та в неї повір.
Життя - довга нива, напише свій твір...
Я - радісний вісник у долі твої'й,
тож щастю назустріч всі двері відкрий,
щоб збу'лося те, що бажаєш мені...
Любов і надія для нас - головні!
Говорять, бабуля, я - ніби твій клон,
майбутній артист, твій красунчик Діон.
На ме'ні природа не взнає спочинку,
бо здібну Господь вдарував вам дитинку!
20/04/17/
внучику на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2017
Свидетельство о публикации №117042301103
Свидетельство о публикации №117042301103
Рецензии