Ти знаєш, життя триває...
Падіння стає парінням...
Тремтячі від страху пальці пролляють отруту знов...
Під пеклом чекають раю,
а в травні - дощі осінні...
І жага відплати зранку плекатиме вдень любов...
Ти знаєш, весни немає...
І сонце себе не гріє...
Болючі грудневі рухи вщухають в травневій млі...
І десь за зеленим гаєм
душа без душі зомліє,
щоб зрештою впасти тінню на вимушеній землі...
Ти знаєш, а серце грає...
То марша, а то кантати...
Від духу до тіла носить пробачень пустих набір...
І Фенікс давно палає
розірваний з автомату,
щоб потім пропасти пір'ям на фоні рушниць і шкір..:)
Польовi дослiдження
© Copyright: Александр Ноцкий, 2017
Свидетельство о публикации №117042207598
Свидетельство о публикации №117042207598
Рецензии