Троянди білі ти подарував мені,
Що білосніжним попелом сіяли,
Вони були неначе неживі,
Бо в серці досі не зів*яли.
Вони цвітуть – і процвітаємо ми,
Кохає серце, як троянда - небо,
Ми сильно чекаємо весни,
Щоб світанками нам було тепло.
Сподіваюсь, весна буде вічно
Сподіваюсь, троянди – живі,
Нехай сонце нам стане довічно
Дарувати тепло навесні.
Троянди
© Copyright: Настюша Лаврова, 2017
Свидетельство о публикации №117042107154
Свидетельство о публикации №117042107154
Рецензии