121. Цей пiзнiй снiг...

  Цей пізній сніг, що випав навесні,
  запорошити зміг усе довкола.
  Ми розлучались наче восени,
  та примха - сніг замкнув болюче коло.

  Через півроку знов замерзлий слід,
  від холоду дрижать пелюстки вишні.
  Все те пройдешнє - наче уві сні...
  Та ти пробач, що все тоді так вийшло.

  Сьогодні біла гладь по всіх дворах,
  сьогодні знов відверта холоднеча.
  І наче сподіватись не пора.
  Але я знов твої відчую плечі.

  Твоє тепло... Нехай іще зима.
  В замерзлих вітах бачу твої очі.
  Один лиш холод, а тебе нема...
  А ще цей сніг зійти ніяк не хоче.


Рецензии
Біль розлуки дуже щемна...

Инна Булько   24.01.2020 21:44     Заявить о нарушении
Так. І мені довелося це відчути. Дякую. З пов.

Игорь Ярин   24.01.2020 23:49   Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.