Пробачте, я така, яка вже
Та іншою я, мабуть, вже не стану,
Жагу життя, повірте, не псує
Прийдешня осінь пізня і незвана.
Вона не зажене в глибокий кут,-
Дощами душу полоскать зарано,
Ще на шляху підсушить сонце бруд,
Опале листя не роз'ятрить рани.
Пробачте, я така, яка вже є,
Я знаю, що вже іншою не стану,
Я вірю, не даремно Бог дає
Людині перше слово і останнє.
Свидетельство о публикации №117042001994
Другими мы не станем никогда.
Что есть в душе, то выльет жизни осень.
Не смоют чувств поток ни дождь и ни года.
И вызреют прекрасные колосья
дум спелых, если Богом то дано,
и нам сказать об этом суждено.
Прекрасного предвесеннего настроения!
Оставаться собой - это здорово!
Ольга Миничева 27.02.2018 11:37 Заявить о нарушении