Лина Костенко. Кому - прогнуться гибко...

                ***
Кому - прогнуться гибко.
Кому-то - только лавры.
Одна душа - как скрипка,
другая - как литавры.
А тут не всё так чётко.
То крылья, то вериги.
От Баха - до чечётки.
От "чижика" - до Грига.
От нежного напева -
до громовых симфоний.
От праведного гнева -
до смеха саксофонов.
Все голоса природы,
все виды и подвиды,
от голоса народа -
до писка индивида.
Все смыслы, все акценты.
Вошло - навек осталось.
Такие вот концерты.
Аж сердце надорвалось.

               ***
Комусь - щоб хліба скибка.
Камусь - щоб тільки лаври.
Одна душа - як скрипка,
а друга - як літаври.
А тут не все так чітко.
То крила, то вериги.
Від Баха - до чечітки,
від "чижика" - до Гріга.
Від ніжного ноктюрна -
до громових симфоній.
Від буйного обурення -
до сміху саксофонів.
Всі голоси природи,
всі види й різновиди,
від голосу народу -
до писку індивіда.
Все в душу входить вперто.
Ввійшло - навік зосталось.
Оце такі концерти.
Аж серце надірвалось.