Завжди просив тебе - Кажи, що це потрiбно

Миклош Форма
Завжди просив тебе: «Кажи, що це потрібно –
плоди зусиль моїх – усі мої вірші».
А ти дивилась в очі. Ти сміялась срібно:
«Мені – потрібен ти, а вірш – пиши... Пиши...»

І я пишу, пишу. І ти усі читаєш.
І вкоротився твій червоний олівець.
Здавалося б, уже ти все про мене знаєш.
Ось-ось твій олівець зведеться нанівець.

А спокою нема і, певно, вже не буде.
Щоразу – сумніваюсь, і смієшся ти.
І, може, не чекати, що там скажуть люди,
а слухати невинність слів твоїх простих...


© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117041809065
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Миклош Форма
Рецензии
Написать рецензию
Такой себе молчаливый диалог.Душевно получилось.
Удачного продолжения))

Елена Елена 12   19.04.2017 13:08   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Хорошо бы
Спасибо

Миклош Форма   19.04.2017 16:55   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Миклош Форма