Забавляла ніченька казками,
Шепотіла тихо колискову.
Голос ніжний, мовби як у мами…
Так розважливо вела розмову.
Я дивився в небо крізь віконце –
Місяць вальс танцює з зірочками.
За горами десь блукає сонце,
Йде весна кудись із квіточками.
Соловейко тьохкає в садочку,
Пахне так жасмин, буяють трави.
Йде додому дівчина в віночку
Зачекалися буденні справи.
Це мені приснилося, напевно,
Чи весна уяву розбудила?
Нічка гомоніла так душевно,
А під ранок сном приворожила.
Владимир Ольховой. 17 Апреля 2017.
Казкова весна
© Copyright: Владимир Ольховой, 2017
Свидетельство о публикации №117041707685
Свидетельство о публикации №117041707685
Рецензии
Замечательные стихи, Володя! С теплотой, Люба.
Любовь Лабинцева 17.04.2017 21:05 • Заявить о нарушении
Любовь Лабинцева 17.04.2017 21:05 • Заявить о нарушении