І не треба мене їсти,
І не треба кров мою пити,
Але – чути мої звістки
І життя так, як я любити…
І молитися не треба,
Я всі ваші потреби знаю…
Споглядайте з Землі Небо,
Сяйте Світлом, як я сіяю…
Не турбуйтеся пришестям,
Я служу і тепер вам, люди…
Силу, що в Любов вознесла,
Відчувайте, як я, у грудях…
І не треба мене їсти,
І не треба кров мою пити…
Со-Творяють вогонь іскри…
Вам дано, як мені, – любити…
16.04.2017
I не треба мене iсти
© Copyright: Катерина Жебровська, 2017
Свидетельство о публикации №117041710502
Свидетельство о публикации №117041710502
Рецензии